Отправлено: 04.01.11 03:43. Заголовок: Стихи про сенбернаров.

Сенбернар
В його очах і смуток і печаль
Й важке ярмо тупої безнадії,
Сліпі зірниці бачать синю даль,
А в серці заховались дикі мрії.
Оцей старий, кудлатий сенбернар
І сам не знає звідки узявся
Між цих людей – добродіїв і скнар
І чому на станції цій заховався.
До кожного присутнього іде
І кожний поїзд завжди зустрічає
„ Хазяїне! Скажи мені ти де?
Тебе твій вірний пес давно шукає!
Тебе шукав у мандрах постарів
В тяжких дорогах згасли мої очі
Чому тебе я досі не зустрів?
Чому про тебе мріється щоночі?
Чекай мене - і я тебе знайду...”
З старих очей гіркі котились сльози
Він знав: лишень знайде собі біду
І бачив у душі сніги й морози...
автор: Ліна Костенко
http://www.tereveni.org.ua/forum/lofiversion/index.php/t11387.html<\/u><\/a>